Національний інститут стратегічних досліджень міста районного значення україни: проблеми соціально-економічного розвитку - страница 11

^ Додаток 3. Житомирська область. Особливості соціально-економічного розвитку міст районного значення

Житомирська область – регіон України, особливістю розселення якого є переважання малих міст. Останні сформувалися у свій час на основі використання природних ресурсів, вигідного економіко-географічного розташування території, під впливом історичних чинників тощо. Особливу роль в економічному розвитку малих міст та демографічних процесах, у тому числі міграційних, що відбуваються в них, відіграє близькість вплив м.Києва – потужного мегаполісу, ядра економічного зростання, величезного ринку збуту продукції і попиту на робочу силу.

До малих міст районного значення області відносяться Баранівка, Олевськ, Овруч, Радомишль, Коростишів та Андрушівка. Більшість з них є історичними містами. Овруч згадується з Х ст. під назвою Вруч на березі річки Норин. Перші згадки про Радомишль відносяться до 1150 року із назвою Мік-місто (Міческ), у ХVІ – ХVІІ ст. його перейменовано на Радомисль. Про місто Коростишів згадується з 1499 р. як місто на березі річки Тетерів. Місто Андрушівка відоме з ХVІІ ст. як поселення на березі річки Гуйва.23

У розвитку господарства цих міст, спеціалізації виробництва, зміни чисельності населення важливу роль відігравав природно-ресурсний потенціал, зокрема такі види ресурсів, як земельні, лісові та мінеральні.

Наявність будівельних матеріалів та нерудних корисних копалин поблизу таких міст, як Олевськ, Баранівка зумовило розвиток в них фарфоро-фаянсової промисловості та виробництв тонкої кераміки, що є одними із головних галузей спеціалізації та важливими експортними позиціями Житомирської області. Наявність лісових ресурсів стало основою розвитку лісозаготівельної та меблевої галузей промисловості в таких містах, як Радомишль, Андрушівка та Коростишів. Земельні ресурси, особливо лісостепової частини області, сприяли розвитку сільського господарства та переробної промисловості. Міста районного значення стали важливими центрами завдяки зосередженню в них багатьох галузей харчової промисловості.

Важливою складовою ресурсного потенціалу малих міст є трудовий ресурсний потенціал. Він значно залежить від демографічної ситуації в області, яка, в свою чергу, впливає на пропозицію праці.

Демографічна ситуація у переважній більшості міст районного значення зберігає загальнодержавні тенденції. Серед усіх 6 міст простежується зростання чисельності населення до 1998 р. і його поступовий спад у наступні роки (рис. 2). Особливо це характерно для таких міст, як Коростишів, Андрушівка, Олевськ.

Як видно з табл. 1, для всіх міст характерний від’ємний природний приріст населення, що пов’язано з тим, що у віковій структурі населення переважають особи похилого віку, а молоде населення дітородного віку виїздить в інші регіони. Хоча слід відмітити, що рівень народжуваності у більшості цих міст поступово зростає, а показники від’ємного природного приросту дещо зменшуються.




Рис. 2. Динаміка чисельності населення міст районного значення Житомирської області (дані Головного управління статистики в Житомирській області)


Малі міста районного значення за рівнем життя, наявністю робочих місць, розвитком виробничої та соціальної інфраструктури порівняно з селищами та сільською місцевістю знаходяться порівняно у кращому становищі. Тому вони притягують населення, стають центрами внутрішньої міграції. Постійний міграційний приріст впродовж 2005-2007 рр. спостерігався у містах Андрушівка, Коростишів, Овруч, Радомишль. У цих містах від’ємна міжрегіональна міграція «перекривається» високою внутрішньорегіональною. Позитивне сальдо міграції тут частково нівелює природне зменшення населення. Хоча у таких містах, як Радомишль та Овруч, навіть додатній міграційний приріст не може перекрити природне зменшення населення, що пов’язане з високими показниками смертності населення. Інша ситуація спостерігається у місті Олевськ, де постійне від’ємне сальдо міграції простежується тривалий час. Це пов’язано з переїздом частини населення до столиці та інших міст області у зв’язку з радіаційним забрудненням території і в пошуках роботи. У районах найбільшої транспортної доступності (м. Коростишів, Андрушівка) та в м.Баранівка спостерігається особливо великий відплив трудових ресурсів до столиці та інших регіонів України. Зокрема, у м. Баранівка міжрегіональна міграція значно перевищує внутрішньорегіональну.


Таблиця 3.

^ Природний рух населення малих міст районного значення Житомирської області

Місто

2003

2005

2006

2007

Народжува-

ність

Смертність

Природний приріст

Народжува-

ність

Смертність

Природний приріст

Народжува-

ність

Смертність

Природний приріст

Народжува-

ність

Смертність

Природний приріст

Андрушівка

9,7

16,8

-7,1

8,0

18,4

-10,4

11,8

17,7

-5,9

10,6

18,4

-7,8

Баранівка

10,1

13,4

-3,3

9,8

16,0

-6,2

10,6

14,4

-3,8

10,5

12,2

-1,7

Коростишів

10,5

15,1

-4,6

11,4

14,2

-2,8

11,5

16,2

-4,7

11,9

15,0

-3,1

Овруч

9,4

12,5

-3,1

8,3

14,4

-6,1

11,7

16,8

-5,1

10,1

15,6

-5,5

Олевськ

10,7

15,7

-5,0

10,1

15,8

-5,7

12,4

16,2

-3,8

12,4

14,8

-2,4

Радомишль

10,7

17,2

-6,5

11,8

16,4

-4,6

11,5

15,2

-3,7

11,5

16,8

-5,3

^ Джерело: дані Головного управління статистики в Житомирській області


Отже, малі міста часто виконують роль посередників між селищами, сільською місцевістю, середніми, великими містами та столицею завдяки її близькості. За винятком найбільш радіаційно-забруднених регіонів, у більшості малих міст переважає внутрішьорегіональна міграція, яка повністю або частково перекриває відплив населення в інші регіони України.

Житомирська область є аграрно-індустріально областю, яка за показником ВДВ на душу населення серед інших регіонів України традиційно посідає останні місця. За період ринкових перетворень та під впливом економічної кризи кінця 2008 – початку 2009 рр. відбувся спад виробництва та зниження конкурентоспроможності продукції в традиційних для цього регіону галузях (фарфоро-фаянсовій, легкій, харчовій). Проте в результаті урізноманітнення форм власності, появи приватного підприємництва та конкуренції розширилася галузева структура виробництва у містах районного значення. З’явилися спільні з іноземними інвесторами підприємства в різних галузях промисловості. В умовах трансформації господарства, економічної кризи у світі і в Україні важливим є пошук нових резервів щодо розвитку виробництва, зокрема використання вторинної сировини, енергозбереження, впровадження нових технологій. Таким чином, з’являються нові ресурси для розвитку промисловості та соціально-економічного розвитку малих міст.

У структурі машинобудування збільшився спектр підприємств загального, середнього та точного машинобудування, розширилась мережа ремонтних установ різного профілю. Працюють підприємства з лиття сталі та виробів з кольорових металів (Коростишів), проводиться оброблення і використання вторинних ресурсів, металевих та неметалевих відходів (Коростишів, Баранівка). У хімічній промисловості переважає виробництво етилового спирту, виробів з пластмас, фармацевтична галузь (Андрушівка, Радомишль). Значного поширення набув видобуток й обробка декоративного та будівельного каменю. Зокрема, у Коростишеві працює понад 80 установ цього напряму. Зростає лісопильне та стругальне виробництво у таких містах, як Андрушівка, Коростишів, Олевськ, Овруч та Радомишль. Проте нині, в умовах фінансово-економічної кризи, на деяких підприємствах, особливо приватної власності, скорочуються обсяги виробництва та кількість працівників, що призводить до збільшення кількості безробітних в цих містах. Порівняно з січнем-лютим 2008 р. випуск продукції по області знизився на 34,5 %. Найбільше скорочення відбулося у машинобудуванні (57,7 %), обробленні декоративного та будівельного каміння знизилося на 39,5 %, у деревообробній промисловості – на 34,3 %, целюлозно-паперовому виробництві – 34,4 %. Збільшення обсягів виробництва порівняно з аналогічним періодом 2008 р. зафіксовано у хімічній та нафтохімічній промисловості (на 0,7 %) та виробництві керамічних виробів не для будівництва (у 3,6 разу).

На фоні загального спаду виробництва розширилася галузева структура традиційних галузей промисловості – легкої та харчової. Основними підгалузями легкої промисловості, зосередженими у малих містах, є текстильна, швейна і шкіряно-взуттєва. Зокрема швейне виробництво розвинуте у містах Радомишль, Коростишів, Андрушівка, бавовняне – у Коростишеві, текстильна промисловість – у Радомишлі. Проте нині в цих галузях є великі проблеми, зокрема, скорочуються обсяги виробництва, що негативно впливає на соціально-економічний розвиток цих міст. Так, у легкій промисловості на початок 2009 р. обсяги виробництва зменшилися на 13,8 %, найбільше за рахунок пошиття одягу (86,2 %), текстильного виробництва (30,5 %) та деяких інших виробництв.

У скрутному економічному становищі знаходиться фарфоро-фаянсова галузь, що є галуззю спеціалізації області. Сьогоднішній її стан свідчить про реальність загрози втратити це виробництво. Така ж ситуація спостерігається у льонарстві, виробництві льняних тканин та хмелярстві. За останні роки чисельність працюючих на підприємствах, що розміщені у містах Баранівка та Олевськ, значно скоротилася і продовжує зменшуватися. Слід зазначити, що підприємства фарфоро-фаянсової галузі є важливими бюджетоутворюючими виробництвами для населених пунктів, де вони розташовані.

Головною системоформуючою галуззю, яка за кількістю виробленої промислової продукції посідає перше місце в області, є харчова промисловість. Враховуючи традиційну сільськогосподарську спеціалізацію області, підприємства цієї галузі представлені в усіх малих містах районного значення. Це особливо стосується таких міст, як Андрушівка, Овруч, Коростишів, Радомишль та Олевськ. Більшість із них є важливими центрами АПК. Між тим, кризове становище в державі все ж позначилося і на харчовій промисловості, де поряд зі зменшенням обсягів виробництва на 27,2 % за два місяці 2009 р. відбулося подорожчання продукції в середньому від 3,9 % до 14,3 % на різні продукти харчування.

В більшості міст районного значення відбулося розширення галузевої структури харчової промисловості. Однак у містах Овруч і Олевськ ці зміни та часткове перепрофілювання галузі пов’язані з радіаційним забрудненням місцевості. Вона віднесена разом із розташованими тут населеними пунктами до ІІІ зони радіаційного забруднення – гарантованого (необов’язкового) відселення, згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист населення».24

Важливим стимулюючим чинником розвитку міст районного значення є розвиток соціальної сфери. Сучасний стан цієї галузі має як позитивні, так і негативні риси. Нині тут збільшилася кількість підприємств сфери послуг, зокрема поліграфічного спрямування, закладів швидкого харчування, розважальної сфери та ін. За рахунок залучення приватних перевізників покращилося транспортне обслуговування мешканців міст. Проте у багатьох малих містах виникла проблема нестачі місць у закладах дошкільного виховання, чимало приміщень не відповідають вимогам до цих об’єктів. Слід зазначити, що ця проблема виникла у зв’язку зі збільшенням кількості народжених, що є наслідком підвищення матеріальної допомоги за народження дитини.

Проблема аварійності, потреба в капітальному ремонті приміщень існує також щодо закладів середньої освіти та бібліотечних приміщень. Важливим є забезпечення перевезення дітей, що живуть на відстані понад 3 км від школи. Частково це здійснюється власними силами або за рахунок програми «Шкільний автобус». Невирішена ця проблема в місті Андрушівка, де не забезпечується перевезення всіх дітей. В таких містах, як Баранівка, Овруч та Радомишль частина шкільних приміщень потребують капітального ремонту, деякі з них знаходяться в аварійному стані. У містах Баранівка та Андрушівка це стосується і бібліотек.

Важливим для розвитку малих міст районного значення є підвищення рівня їх інвестиційної привабливості і відповідно збільшення інвестицій, розвиток нових форм виробництва, пожвавлення прикордонного співробітництва, поглиблення спеціалізації на виробництві експортоорієнтованої продукції (вироби з текстилю, будівельна та декоративне каміння, деревина, машини та обладнання). Для збільшення привабливості малих міст та розвитку різних видів туризму слід широко використовувати історичну спадщину та природоохоронний фонд. Важливим для розвитку Житомирської області є включення її до єврорегіону «Дніпро», куди входять Чернігівська область, а також Гомельська та Брянська області Республіки Білорусь. Це дасть можливість розвивати міжнародну співпрацю між регіонами, створювати спільні проекти містобудівного розвитку та планування транспортно-комунікаційних коридорів і зон їх впливу25.

Велике значення для підвищення соціально-економічного розвитку області, зацікавлення нею інвесторів мало створення в 2000 році територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Частина міст районного значення увійшла до їх складу. На цих територіях вводилися пільги для розвитку пріоритетних галузей спеціалізації та формування експортного потенціалу. Такими галузями в області були визначені машинобудування, хімічна промисловість, будівництво та агропромисловий комплекс. До складу цих територій пріоритетного розвитку увійшли також міста Овруч та Олевськ, що мало б розширити можливості їх розвитку. В їх межах є природні, економічні та науково-технологічні умови, на основі яких будуть розвиватися виробництва, а виготовлена продукція була б конкурентоспроможною на внутрішньому та світових ринках. Однак інвестиційна привабливість не була реалізована через недостатній розвиток інфраструктури та високий рівень радіаційного забруднення. Території пріоритетного розвитку не використовуються повністю26.

Одним із завдань має бути визначення та оцінка справжнього стану територій пріоритетного розвитку та здійснення заходів для їх активізації. Оскільки міста районного значення є центрами АПК, важливим напрямом покращення їх економічного стану буде підтримка та розвиток сільського господарства в регіоні. Слід удосконалити законодавчу базу і за рахунок пільг збільшити інвестиційну привабливість галузі. Значної уваги потребують радіаційно забруднені території з плямистим характером радіаційного сліду, з них необхідно виокремити «чисті» ділянки сільськогосподарських угідь і залучити у виробництво. Слід також запровадити заходи, що унеможливлюють змішування сировини, отриманої на «чистих» і забруднених зонах. Це дасть можливість додатково підвищити продовольче забезпечення населення цих регіонів.

Нині значна роль у розвитку регіонів, у тому числі міст районного значення, надається інвестиціям. Для збільшення інвестиційної привабливості територій необхідно покращити розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Для розвитку соціальної сфери слід відновити будівництво низки об’єктів з високим ступенем готовності, що зупинилися через відсутність фінансування.

4129860274104275.html
4130022624492676.html
4130065192881879.html
4130149149358764.html
4130228988410710.html